Чемпионы и Маленькие Гении

Самостійність дитини: «Я сам!», або як навчити дитину бути самостійною

Самостійність дитини

Самостійність: як виховати її у дитині

Для маленьких дітей найкращими іграми, звичайно ж, є ігри з батьками чи бабусями й дідусями, які можуть бути і казкарями, і партнерами у групових іграх, і навіть «кониками». Та дорослі, за вічним браком часу, люблять, коли діти вміють гратися самостійно. Це легко організувати, якщо правильно і відповідально до цього поставитися.

Самостійність дитини: «Я сам!» Від народження до року

Починати потрібно змалечку. Уже в 8-9 місяців, коли дитина вміє сидіти, повзати й активно цікавиться навколишнім світом, на 20-30 хвилин варто залишати її саму в безпечному місці: ліжечку, манежі або ж просто на підлозі, застеленій одіялом і обгородженій подушками. Робити це потрібно обов’язково в той час, коли дитина активна (зазвичай це або зранку, приблизно о 10-12.00, або після обіду і сну).

Іграшки, книжки і просто цікаві й нові для неї предмети вимити або протерти дезінфікуючим розчином (бо діти в цьому віці все пробують «на зуб») і дати вашому «сонечку». Показавши іграшку і зацікавивши чадо, ви йдете, спокійно уголос проказуючи: «Мама йде працювати, а ти грайся. Мама закінчить всі справи і прийде, добре?» Якщо малюк одразу бере іграшку і не звертає на вас уваги, йдіть. Якщо ні – пограйтесь з ним не більше 5 хвилин.

Тривалість перебування залежить від дитини. Якщо вона врівноважена і їй все подобається, зміна іграшок допоможе подовжити час самостійної гри.

Самостійність дитини: «Я сам!» 1-2 роки

Приблизно у рік-півтора-два (це індивідуально) наступає період, коли дитина стає самостійною. Це виражається в тому, що вона хоче все робити власноруч. Тут найголовніше – не заважати!

Не намагайтесь робити все замість дитини! Навіть якщо ви дуже поспішаєте, а дитина, на ваш погляд, довго вовтузиться, ніколи (!) не дозволяйте собі без дозволу синочка чи донечки застібнути ґудзики, одягнути шапочку чи курточку, взутися, а потім і зав’язувати шнурки, застібати «блискавку» тощо. Для них це дуже важливо, адже саме так вони стають дорослими – розуміючи, що щось можуть зробити самі, без батьків.

Починайте робити все разом. Наприклад, ви притримуєте рукав, поки малюк просовує ручку; взуваєте його, а він застібає «липучку»; всуваєте «собачку» у замочок «блискавки», а дитина тягне її вгору.

Якщо ж ви дуже поспішаєте, то краще запропонуйте свою допомогу, коли бачите, що малюк не може впоратися. «Оживіть» курточку чи черевичок, примовляючи «Ой, дивись, як правий черевичок хоче швидко-швидко заскочити на твою ніжку», запитуйте «А де наша ліва ручка?» і т.д. Поки дитина вгадуватиме і підставлятиме то ніжку, то ручку, ви самі її швидко зберете.

Але якщо ви просто йдете гуляти чи вже прийшли, то краще зачекайте й обов’язково (!) похваліть малюка за те, як він гарно впорався з важким завданням САМ.

Це дуже важливо для усвідомлення дитиною своєї значущості і незалежності. Цю тактику потрібно застосовувати постійно: від першого виявленого бажання і завжди, коли дитина хоче чогось навчитися.

Самостійність дитини: «Я сам!» 2-3 роки

У два-три рочки наступає найактивніший період розвитку дитини. Щодня вона знаходить щось нове для себе, дещо пробує, демонструє нові таланти. Вміючи говорити, маля вивчає нові слова, їх правильну вимову. І звичайно ж, хоче все знати! Дитина починає задавати дуже багато запитань – стає «почемучкою».

У цей час батьки, крім великої любові і радості від своїх чад, отримують й немало головного болю, адже витримати натиск щохвилинних запитань не так вже й легко. І тут стають у нагоді найкращі помічники батьків – іграшки, книги, олівці, фломастери, фарби, ігри.

Самостійність дитини: ігри для самостійних дітей

Іграшки
М’які ведмедики з зайчиками, пірамідки, конструктори, пазли, ляльки, машинки і ще багато чого – це дитячий світ. Все, з чим можна гратися, кого можна нагодувати, переодягнути і покласти спати, що можна повозити по підлозі, з чого скласти вежу, робота і замок, приносить велику радість дітям, навчає їх відповідальності і турботи, розвиває логіку і кмітливість.

Книги
Яскраві малюнки – найперше, що приваблює малюків. Переглядати їх можна навіть цілу годину. Дітей цікавить, як називається все, що намальовано: герої казок, домашні, свійські і дикі тварини, рослини, дерева, явища природи і т. д. Спочатку ви можете просто називати вголос те, на що покаже ваш малюк, при цьому виконуючи якусь домашню роботу (наприклад, готуючи їжу чи прибираючи). А далі дитина вже самостійно розглядатиме усі книги, газети і журнали, які є вдома.

Олівці, фломастери, фарби
Все, чим можна малювати, викликає інтерес і захоплення у дітей. Можливість створювати самим різнобарвні візерунки, а потім й малювати себе, маму й тата, сонечко, квіти і все, що любиш, спонукає малят брати в руки олівці і пензлики. Показавши, як тримати їх у руці, батьки одразу ж мають чітко встановити правило: де можна малювати, а де – ні. Без цього ви ризикуєте гарними шпалерами і новим ремонтом. Найкраще, звичайно ж, подарувати дітям альбоми для малювання та розмальовки, хоча у хід іде все: стара макулатура, чистий папір, картон, обгортки та записники. Особливо наголосіть дитині, що не можна малювати на книжках і стінах. Якщо ж їй все-таки хочеться простору, прикріпіть на стіні ватман – так обидві сторони будуть задоволені.

Крейда
На великих площинах (асфальті, каменях, голих стінах і т.д.) можна малювати все і в натуральну величину: будиночок, небо, хмарки, сонце, дерево і т.д. Можна зробити відбитки ніжок і ручок. Різноманіття фарб і великий простір викликають бажання багато й довго малювати і стимулюють політ фантазії. Це добре робити у дворі, парку, скверах, на площах. А якщо надворі погана погода, то можна й вдома, на спеціальній дошці для малювання.

Ігри
Тут ми маємо на увазі саме дитячі ігри, з іграшками та з іншими дітьми. Звичайно, ідеальний варіант – це двоє і більше дітей приблизно однакового віку в одній сім’ї. У цьому випадку вже з восьмимісячного віку, коли молодша дитина з цікавістю спостерігає за справами старшої, їх можна залишати наодинці. При правильному вихованні, в атмосфері взаємної любові діти ростуть і граються разом: старші зазвичай лідирують і починають гру, а молодші – виконавці. Всім цікаво, всі задоволені. Коли ж в сім’ї одна дитина, то за умови поетапного вищезазначеного виховання, ваша дівчинка чи ваш хлопчик будуть радувати вас самостійністю у всьому все дитинство.

Увага, терпіння і любов – ось основні три складові батьківського виховання. Займаючись з дитиною змалечку, ви навчите її всьому, що потрібно, а насамперед – як любити себе, інших діток і дорослих та весь навколишній світ. Тільки завдяки цьому дитина виросте самодостатньою і цікавою особистістю, доброю і сильною, впевненою в собі Людиною.


 

Форум